- прокотити
- [прокоти/тие]
-коучу/, -ко/тиеш; нак. -коти/, -коут'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
прокотити
Смотреть что такое "прокотити" в других словарях:
прокотити — див. прокочувати … Український тлумачний словник
прокотити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прокочений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокотити … Український тлумачний словник
котити — I (пересувати круглий предмет, обертаючи його), скочувати, скотити, сунути, рухати; качати (урізнобіч); прокочувати, прокотити (на певну відстань) II ▶ див. їхати 1), їхати 2), котитися I, рухати 1), текти I … Словник синонімів української мови
поширювати — I = поширити 1) (про новини, відомості, поголоски тощо робити приступним, відомим для багатьох), ширити, розсівати, розсіяти, сіяти; розпускати, розпустити, переносити, перенести, розносити, рознести (зазв. чутки, плітки); пропаґувати,… … Словник синонімів української мови
рухати — рушити 1) (змінювати положення кого / чого н. унаслідок обертання, коливання, пересування тощо), переміщати, переміщувати, перемістити, ворушити, порушувати, порушити, возити, подавати, подати; зрушувати, зрушити, здвигати, здвигувати, здвигнути… … Словник синонімів української мови
